Нове
ПРОСТОри, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕУРОАРХІТЕКТУРА
ГІППОКАМПУС
Нейроархітектура є міждисциплінарною дослідницькою областю, яка займається взаємодією між побудованим середовищем та людським мозком. Вона поєднує знання з нейронаук, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі залежать від ділянки гіпокампа в мозку. Сьогодні у нас є передові наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких ми можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які мозок користувача викликає, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці впливи можна виміряти шляхом аналізу наступних параметрів:
Мозкові стимули (в ділянках мозку, які активні під час перебування користувача в середовищі);
- 1. Мозкові стимули (в областях мозку, які активні під час перебування користувача у середовищі);
- 2. реакції, які викликані мозком в цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАХАЇ
Ідея, що створене середовище має вплив на добробут і поведінку людей, не нова. Ще в давнину будівельники інтуїтивно прагнули створювати приміщення, які повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні характеристики, щоб, наприклад, викликати благоговіння або духовне піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі висвітлює цей аспект на прикладі храму Бахаї.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, ЛЕЙАУТ...
Нейроархітектура має на меті застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень і будівель. За допомогою цілеспрямованого використання кольорів, форм, світла, матеріалів і планування простору можна, наприклад, зменшити стрес, сприяти концентрації або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше впроваджується в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, ефективніше організувати навчальні середовища та планувати комфортні для життя міста.
Нейроархітектура у сфері охорони здоров'я
Майкл Мерфі говорить у своєму Ted Talk про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів зцілення.
Видатними прикладами застосування нейроархітектури в проектуванні лікарень і закладів для онкологічних пацієнтів є розташовані по всьому Сполученому Королівству центри Меггі, які були спроектовані, зокрема, Френком Гері, Гезервіком, Snøhetta або Захою Хадід. Остання, зокрема, також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВНЗ Відня.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, насамперед, у дизайні навчальних закладів стає невід'ємною частиною. Зв'язок між освітою та архітектурою також розглядає Homereport 2023. і фіксує взаємодію під терміном «Edutecture». Edutecture в тренді.
Отже, Премія RIBA-Stirling за найкращу новобудову Великобританії 2021 року була вручена новому Town House університету Кінгстона, комплекс будівель, спорудження якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була вручена навчальному закладу – новій бібліотеці коледжу Магдалини.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулхаасом та Джошуа Принс-Рамусом (Сіетлська центральна бібліотека), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції простору для створення натхненної атмосфери для навчання та досліджень.
Освіта в сучасному суспільстві знань переслідує інший педагогічний підхід, ніж у часи індустріалізації. В той же час вигляд навчальних закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх будівництва, змінюється дуже повільно. Проте вже зараз цікаві концепції та пілотні проекти демонструють, як можна переосмислити навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та звуків на людське благополуччя, революціонізують спосіб реалізації освіти та створення навчальних просторів», - зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукопоглинання для шкіл і дитячих садків, щоб створити спокійне навчальне середовище. Акустичні проблеми викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою суспендованих акустичних панелей. Це покращує не лише аудіо якість, але, що цікаво, і смак шкільної їжі.
ЗАПАХ І ПРОСТОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ
Також тісний зв'язок між нюхом та досвідом простору стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор та Югані Палласмаа, пропагують синаестетичне розуміння архітектури, в якій пахощі відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Альвар Аалто істотно вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається з світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні простору в даний час свідомо використовуються аромати, щоб створити визначальні враження про простір. Це стратегія, яка спирається на усвідомлення, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, а в першу чергу ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних подразників визначає досвід простору.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі, перш за все, також використовуються різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, кольорове оформлення, натуральні матеріали, світло та тінь, для створення естетично привабливого середовища.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна оформити ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури, є Вілла las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі входить до портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть застосовуватись в архітектурі для створення естетично привабливого та приємного середовища, яке викликає позитивні емоційні реакції і може впливати на благополуччя людей.
Архітектура в самому собі
Останнє, але не менш важливе, цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також демонструє, що взаємодія емоцій і простору знаходиться в епіцентрі сучасності. У книзі “Емоційна сила простору” фінський архітектор Палласмаа наводиться як приклад, який підсумовує це злиття наступним чином:
"Щоразу, коли я вхожу в простір, простір відразу входить в мене. Архітектура — це обмін. Я не дивлюся на архітектуру, а швидше знаходжу архітектуру в собі."