Нове
ПРОСТОРИ, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
ГІППОКАМПУС
Нейроархітектура — це міждисциплінарна дослідна галузь, яка вивчає взаємодію між побудованим середовищем і людським мозком. Вона поєднує відкриття з нейронаук, психології, архітектури та інших пов'язаних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн приміщень і будівель впливає на наші пізнавальні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі залежать від області гіпокампа в мозку. Сьогодні у нас є сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких ми можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які генерує мозок користувача, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть як короткостроково, так і довгостроково змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому просторі.
Окрім інших параметрів, ці впливи можна виміряти шляхом аналізу таких параметрів:
Мозкові стимули (в мозкових областях, які активні під час часу, коли користувач перебуває в середовищі);
- 1. Мозкові стимули (в мозкових регіонах, які активні під час перебування користувача в середовищі);
- 2. реакції, спричинені мозком у цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в оточенні (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ І БАХАЇСТСЬИЙ ХРАМ
Ідея про те, що збудоване середовище впливає на добробут і поведінку людей, не є новою. Ще в античності архітектори інтуїтивно прагнули створити простори, які повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості, щоб, наприклад, індукувати благоговіння чи духовне піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму Бахаї.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, ВИГЛЯД...
Нейроархітектура спрямована на те, щоб застосовувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень та будівель. Завдяки цілеспрямованому використанню кольорів, форм, світла, матеріалів і планування простору можна, наприклад, зменшити стрес, сприяти концентрації або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше проникає в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та міське планування. Це може сприяти створенню більш зручних для пацієнтів лікарень, ефективнішим навчальним середовищам та плануванню комфортних міст.
Нейроархітектура в охороні здоров'я
Майкл Мерфі говорить у своїй доповіді Ted про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів зцілення.
Видатні приклади застосування нейроархітектури в дизайні лікарень та закладів для онкологічних пацієнтів — це центри Меггі, які розташовані по всій Великій Британії, створені, зокрема, Френком Гері, Хезервіком, Snøhetta чи Захою Хадід. Остання також спроектувала Центр навчання і бібліотеки ВУ Відня.
... В ОСВІТІ
Нейроархітектура вже не може бути ігнорована, особливо у дизайні освітніх установ. Зв'язку між освітою та архітектурою також присвячено Homereport 2023. та закріплено концепцію взаємодії під терміном «Edutecture». Edutecture в тренді.
Отже, премія RIBA-Стірлінга за найкращу нову будівлю Великої Британії у 2021 році була вручена новому Town House університету Кінгстон, комплексу будівель, зведення якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премію отримав навчальний заклад – нова бібліотека Коледжу Магдалени.
Також бібліотека, розроблена Ремом Кулхаасом та Джошуа Прінсом-Рамусом (Центральна бібліотека Сіетлу), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції простору для створення надихаючого середовища для навчання та досліджень.
Освіта сьогодні в інформаційному суспільстві використовує інший педагогічний підхід, ніж у часи індустріалізації. Натомість, вигляд навчальних закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх побудови, змінюється повільно. Проте захоплюючі концепції та пілотні проєкти вже зараз демонструють, як можна по-новому осмислити навчальні просторі. „Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла і шуму на благополуччя людини, революціонізують спосіб реалізації освіти і формування навчальних просторів“, - стверджує Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукоізоляції для шкіл та дитячих садків, щоб створити спокійне навчальне середовище. Акустичні проблеми виникають через звукоотражаючі поверхні, але можуть бути зменшені за допомогою підвісних акустичних панелей. Це покращує не лише слухову якість, але, що цікаво, й смак шкільної їжі.
ЗДОРОВ'Я І ПРОСТОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ
Тісний зв'язок між нюхом і сприйняттям простору також стимулюється новими знаннями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Юхані Палласмаа, пропагують синестетичне розуміння архітектури, де запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Алвар Аалто суттєво вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається з світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні простору вже свідомо використовуються аромати, щоб створити впливові враження від простору. Стратегія, яка базується на усвідомленні, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, але, перш за все, ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних подразників визначає сприйняття простору.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
У архітектурі особливо застосовуються різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, кольорове оформлення, природні матеріали, світло та тінь, щоб створювати естетично привабливі середовища.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна спроектувати ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі входить до портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і комфортних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА В САМОМУ СОБІ
Останнє, але не менш важливе, цього року Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також демонструє, що взаємодія між емоціями та простором знаходиться в центрі уваги. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласмаа, який підсумовує це злиття наступним чином:
"Щоразу, коли я входжу в простір, простір відразу входить в мене. Архітектура — це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, скоріше я знаходжу архітектуру в собі."