Нове
ПРОСТОРИ, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
Гіппокамп
Нейроархітектура – це багатодисциплінарна сфера досліджень, що займається взаємодією між побудованим середовищем і людським мозком. Вона об'єднує знання з нейронаук, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як форма просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі впливаються гіпокампом у мозку. Сьогодні ми маємо сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які викликає мозок користувача, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці впливи можна виміряти за допомогою аналізу наступних параметрів:
Мозкові стимули (в ділянках мозку, які активні під час часу, коли користувач перебуває в середовищі);
- 1. Стимули мозку (в районах мозку, які активні під час перебування користувача в навколишньому середовищі);
- 2. реакції, викликані мозком в цьому середовищі;
- 3. Вітальні параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ І БАХАЇСТСЬКИЙ ХРАМ
Ідея, що побудоване середовище має вплив на добробут і поведінку людей, не є новою. Ще в античності будівельники інтуїтивно прагнули створювати простори, які повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості для індукції, наприклад, благоговіння або духовного піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму Бахá'í.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, РОЗМІЩЕННЯ...
Нейроархітектура спрямована на те, щоб застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну просторів і будівель. Зокрема, за допомогою цілеспрямованого використання кольорів, форм, світла, матеріалів та планування простору можна зменшити стрес, покращити концентрацію або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше входить у такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, навчальні середовища ефективнішими та спланувати комфортні міста.
НЕЙРОАРХІТЕКТУРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Майкл Мерфі говорить у своєму виступі на Ted про внесок, який може зробити архітектура для підтримки процесів одужання.
Видатними прикладами застосування нейроархітектури в проектуванні лікарень та установ для онкохворих є розташовані по всій Великій Британії центри Меггі, які були розроблені, зокрема, Френком Гері, Гезервіком, Snøhetta або ж Захою Хадід. Остання, зокрема, також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУ Відня.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, прежде всего, в проектировании освітніх установ вже не може бути ігнорована. Зв’язку між освітою та архітектурою також присвячено Homereport 2023. і утримує взаємодію під терміном «Edutecture». Edutecture у тренді.
Таким чином, Премія RIBA-Stirling за найкращу новобудову Великобританії 2021 року була присуджена новому Town House Університету Кінгстона, будівельному комплексу, чия будівництво коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була присуджена навчальному закладу – новій бібліотеці Коледжу Магдалини.
Також бібліотека, спроектована Ремом Колхасом та Джошуа Прінс-Ремусом (Середня бібліотека Сіетлу), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування приміщень та інноваційні концепції просторів для створення надихаючого середовища для навчання та досліджень.
Освіта сьогодні в знаннєвому суспільстві має інший педагогічний підхід, ніж за часів індустріалізації. Натомість зовнішній вигляд навчальних закладів, який завжди відображає педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх будівництва, змінюється дуже повільно. Проте захоплюючі концепції та пілотні проекти вже зараз демонструють, як можна переосмислити навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та звуків на людське самопочуття, революціонізують спосіб реалізації освіти та формування освітніх просторів», — зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукопоглинання для шкіл і дитячих садків, щоб створити тихе навчальне середовище. Акустичні проблеми викликані відбивними поверхнями, але можуть бути зменшені завдяки підвісним акустичним панелям. Це покращує не лише аудійну якість, але й, як не дивно, смак шкільної їжі.
Запах і просторове сприйняття
Також тісний зв'язок між нюхом і досвідом простору стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Хол, Петер Цумтор та Юхані Палласмаа, пропагують синестетичне розуміння архітектури, де аромати відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Альвар Аалто суттєво вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і ароматів. Його будівлі пахнуть духмяностями фінських лісів. У плануванні простору тепер спеціально використовують аромати для створення визначних просторів. Це стратегія, яка ґрунтується на усвідомленні, що ідентичність місця сприймається не тільки візуально, але перш за все ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних подразників визначає досвід простору. *
НЕВРОАЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
У архітектурі також відіграють роль різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, колір, природні матеріали, світло і тінь, щоб створити естетично привабливі простори.
Видатний та нагороджений приклад того, як можна оформити ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури — це Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі є частиною портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і приємних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на благополуччя людей.
АРХІТЕКТУРА В САМОМУ СОБІ
Останнє, але не менш важливе, цього року Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також демонструє, що взаємодія емоцій і простору актуальна сьогодні. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласа, який цього злиття підсумовує наступним чином:
"Коли я входжу в простір, відразу ж простір входить в мене. Архітектура – це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, скоріше я знаходжу архітектуру в собі."