Нове
Простори, які нас рухають - нейроархітектура
ГІППОКАМПУС
Нейроархітектура — це багатопрофільна дослідницька область, що займається взаємодією між побудованим середовищем та людським мозком. Вона об'єднує знання з неврології, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі залежать від області гіпокампу в мозку. Сьогодні в нас є сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких ми можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які мозок користувача викликає, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці наслідки можна виміряти шляхом аналізу наступних параметрів:
Стимули мозку (в областях мозку, які активні під час часу, коли користувач перебуває в середовищі);
- 1. Стимуляція мозку (в мозкових зонах, які активні під час перебування користувача в навколишньому середовищі);
- 2. реакції, викликані мозком у цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАХАЇ
Ідея про те, що збудоване середовище впливає на добробут і поведінку людей, не є новою. Ще в античності будівельники інтуїтивно прагнули створювати простори, які мали викликати певні настрої і реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості для індукції, наприклад, благоговіння або духовного піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму Бaha'i.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, УПОРЯДКУВАННЯ...
Нейроархітектура має на меті застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень та будівель. Завдяки цілеспрямованому використанню кольорів, форм, світла, матеріалів та планування простору, можна, наприклад, зменшити стрес, сприяти концентрації або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше вливається в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, зробити навчальні середовища ефективнішими та спланувати комфортні для життя міста.
Нейроархітектура в охороні здоров'я
Міхаель Мерфі говорить у своєму Ted Talk про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів лікування.
Видатними прикладами застосування нейроархітектури у проектуванні лікарень та установ для онкохворих є поширені по всій Великій Британії Центри Меггі, які, зокрема, були спроектовані Френком Гері, Гезером Хізервіком, Snøhetta або ж Захою Хадид. Остання, зокрема, також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУ Відень.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура особливо важлива в дизайні навчальних закладів. Зв'язку між освітою та архітектурою також присвячено Homereport 2023. та закріплює взаємодію під терміном «Edutecture». Edutecture в тренді.
Таким чином, премія RIBA-Stirling за найкращу новобудову Великобританії 2021 року була вручена новому Town House Королівського університету Кінгстона, будівельному комплексу, зведення якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія дісталася освітньому закладу – новій бібліотеці коледжу Магдалини.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулгаасом і Джошуа Прінс-Рамусом (Центральна бібліотека Сіетла), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування приміщень та інноваційні концепції простору, щоб створити надихаюче середовище для навчання та досліджень.
Освіта в сучасному суспільстві знань переслідує інший педагогічний підхід, ніж у часи індустріалізації. На відміну від цього, вигляд навчальних закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх будівництва, змінюється лише повільно. Проте захопливі концепції та пілотні проекти вже зараз показують, як навчальні простори можуть бути переосмислені. "Прогреси нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та шумів на людське благополуччя, революціонізують спосіб, у який здійснюється освіта та будуються освітні простори," зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукоізоляції для шкіл і дитячих садків, щоб створити спокійне навчальне середовище. Акустичні проблеми викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою підвісних акустичних панелей. Це не лише покращує слухову якість, але, що цікаво, також смак шкільної їжі.
ДОСВІД ЗРОЗУМІННЯ І ПРИРОДНИЙ ЗАПАХ
Тісний зв'язок між нюхом і просторовим досвідом також стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Юхані Палласмаа, пропагують сінестетичне розуміння архітектури, де запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Альвар Аалто суттєво вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається з світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні простору зараз цілеспрямовано використовуються аромати для створення виразного просторового досвіду. Це стратегія, яка спирається на усвідомлення, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, але в першу чергу ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних і ольфакторних стимулів визначає просторове переживання.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі також важливі різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, кольорове оформлення, природні матеріали, світло і тінь, для створення естетично привабливих середовищ.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна спроектувати ексклюзивну житлову нерухомість згідно з принципами нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі є частиною портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і комфортних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА В САМОМУ СОБІ
Останнє, але не менш важливе, цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також демонструє, що взаємодія між емоціями та простором знаходиться в руслі часу. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласмаа, який підсумовує це злиття таким чином:
"Кожного разу, коли я входжу в простір, відразу цей простір входить у мене. Архітектура – це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, а швидше знаходжу архітектуру в собі."