Нове
ПРОСТОРИ, ЩО РУХАЮТЬ НАС - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
ГІППОКАМПУС
Нейроархітектура - це міждисциплінарна дослідна галузь, яка вивчає взаємодію між побудованим середовищем та людським мозком. Вона поєднує знання з нейронаук, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі залежать від області гіпокампу в мозку. Сьогодні ми маємо сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), з якими можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які мозок користувача генерує, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть як короткостроково, так і довгостроково змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні.
Окрім інших параметрів, ці впливи можуть бути виміряні шляхом аналізу таких параметрів:
Стимули мозку (у ділянках мозку, які активні під час перебування користувача в середовищі);
- 1. Стимули мозку (в мозкових регіонах, які активні під час того, коли користувач перебуває в середовищі);
- 2. реакції, які викликані мозком в цьому середовищі;
- 3. Вітальні параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАЂАЇЎ
Ідея, що побудоване середовище впливає на добробут і поведінку людей, не є новою. Навіть в античності будівельники інтуїтивно прагнули створювати простори, які повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості, щоб викликати, наприклад, трепет або духовне піднесення.
Тед-лекція Сіамака Гаріри торкається цього аспекту на прикладі храму Бахаї.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, ВЛАШТУВАННЯ...
Нейроархітектура має на меті застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень і будівель. Використовуючи кольори, форми, світло, матеріали та планування простору, можна, наприклад, зменшити стрес, покращити концентрацію або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше впроваджується в таких сферах, як охорона здоров’я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, навчальні середовища ефективнішими та спланувати привабливі міста.
НЕЙРОАРХІТЕКТУРА У ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Майкл Мерфі говорить у своїй доповіді на Ted про те, який внесок може зробити архітектура для підтримки процесів зцілення.
Видатними прикладами застосування нейроархітектури у проектуванні лікарень та закладів для пацієнтів з раком є розподілені по всій Великій Британії Центри Меггі, які були спроектовані, зокрема, такими архітекторами, як Френк Гері, Гізерік, Snøhetta або ж Заха Хадід. Остання, зокрема, також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУЗу Відня.
... В ОСВІТІ
Нейроархітектура, прежде всего, у дизайні освітніх установ вже не може бути проігнорована. Зв'язок між освітою та архітектурою також розглядає Homereport 2023. та формулює взаємодію під термінами «Edutecture». Edutecture в тренді.
Так, премія RIBA-Stirling за найкраще нове будівництво Великобританії 2021 року була присуджена новому Town House університету Кінгстона, будівельному комплексу, зведення якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була присуджена навчальному закладу – новій бібліотеці Магдаленського коледжу.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулхаасом і Джошуа Принс-Рамусом (Сіетлська центральна бібліотека), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції приміщень, щоб створити натхненну обстановку для навчання та досліджень.
Освіта в сучасному світі знань переслідує інший педагогічний підхід, ніж у часи індустріалізації. У протилежність цьому, зовнішній вигляд освітніх закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент свого зведення, змінюється повільно. Проте захоплюючі концепції та пілотні проекти вже зараз демонструють, як можна по-новому осмислити навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла і шуму на людське благополуччя, революціонізують спосіб впровадження освіти та створення освітніх просторів», - наголошує Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукоізоляції для шкіл та дитячих садків, щоб створити спокійне навчальне середовище. Акустичні виклики викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою підвісних акустичних панелей. Це покращує не лише звукову якість, а, що цікаво, і смак шкільного харчування.
ЗАПАХОВЕ ВІДЧУТТЯ І ПРОСТОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ
Тісний зв'язок між нюхом і просторовим сприйняттям також стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Юхані Паллассмаа, пропагують синестетичне розуміння архітектури, в якому запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Альвар Аалто значною мірою сформував цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні приміщень наразі свідомо використовують аромати, щоб створити впливові просторові враження. Це стратегія, яка ґрунтується на усвідомленні того, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, але перш за все ольфакторно, і що саме взаємодія між візуальними та ольфакторними подразниками визначає просторовий досвід.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - ПОКИ НАД ХМАРАМИ
У архітектурі також відіграють важливу роль різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, кольорове оформлення, природні матеріали, світло і тіні, щоб створити естетично привабливе середовище.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна оформити ексклюзивну житлову нерухомість згідно з принципами нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі знаходиться в портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і приємних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА В САМОМУ СОБІ
Останнє, але не менш важливе, цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також показує, що взаємодія емоцій і простору знаходиться в руслі часу. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласа, який підсумовує це злиття наступним чином:
"Щоразу, коли я входжу у простір, простір одразу входить у мене. Архітектура - це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, а швидше знаходжу архітектуру в собі."