Нове
ПРОСТОРИ, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
ГІПОКАМПУС
Нейроархітектура – це багатодисциплінарна дослідна галузь, яка займається взаємодією між збудованим середовищем та людським мозком. Вона поєднує знання з неврології, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн простору та будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі підлягають впливу області гіпокампу в мозку. Сьогодні ми маємо прогресивні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які викликає мозок користувача, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій та поведінку користувачів у будь-якому просторі як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці наслідки можна оцінити за допомогою аналізу таких параметрів:
Мозкові стимули (у регіонах мозку, які активно працюють під час часу, коли користувач перебуває в оточенні);
- 1. Мозкові стимули (в мозкових областях, які активні під час перебування користувача в середовищі);
- 2. реакції, викликані мозком в цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, серцевий ритм).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАХАЇ
Ідея про те, що побудоване середовище впливає на добробут і поведінку людей, не нова. Ще в античності будівельники інтуїтивно прагнули створити приміщення, що повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості, щоб, наприклад, індукувати благоговіння або духовне піднесення.
Тед-ток Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму бахаї.
Світло, форма, кольори, макет...
Нейроархітектура має на меті застосування цих наукових знань для оптимізації дизайну приміщень і будівель. Шляхом цілеспрямованого використання кольорів, форм, світла, матеріалів та планування простору можна, наприклад, зменшити стрес, покращити концентрацію або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше проникає в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, ефективніше організувати навчальні середовища та спланувати комфортні міста.
Нейроархітектура у сфері охорони здоров'я
Майкл Мерфі говорить у своїй бесіді на Ted про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів зцілення.
Видатні приклади застосування нейроархітектури у проектуванні лікарень та закладів для онкологічних пацієнтів — це розташовані по всій Великій Британії Центри Меггі, які були спроектовані, зокрема, такими архітекторами, як Френк Гері, Гетервік, Снøхетта та Заха Хадід. Остання також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУЗу Відень.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, насамперед, у дизайні освітніх закладів стала невід'ємною частиною. Зв'язку між освітою та архітектурою також присвячений Homereport 2023. і термінально фіксує взаємодію під назвою «Едутектура». Едутектура є в тренді.
Так RIBA-Stirling Prize за найкраще нове будівництво Великої Британії 2021 року отримав новий Town House Університету Кінгстона, будівельний комплекс, якого будівництво обійшлося в 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році нагороду отримала навчальна установа – нова бібліотека Магдаленського коледжу.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулхасом і Джошуа Прінс-Рамусом (Сіетлська центральна бібліотека), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції приміщень для створення натхненної атмосфери для навчання та досліджень.
Освіта у сучасному суспільстві знань переслідує інший педагогічний підхід, ніж у часи індустріалізації. На противагу цьому, вигляд освітніх закладів, які завжди відображали педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх зведення, змінюється лише повільно. Однак захоплюючі концепції та пілотні проекти вже зараз демонструють, як новими способами можуть бути перераховані навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та шуму на людське благополуччя, революціонізують спосіб реалізації освіти та побудови освітніх просторових структур», - зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукоізоляції для шкіл та дитячих садків, щоб створити спокійну навчальну атмосферу. Акустичні проблеми викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою підвісних акустичних панелей. Це покращує не лише слухову якість, але й, що цікаво, смак шкільної їжі.
ЗДИР ДОСВІД І ПРИРОДНІ ДОКАЗИ
Тісний зв'язок між відчуттям запаху та просторовим сприйняттям стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Юхані Палласаа, пропагують синестетичне розуміння архітектури, в якому запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Альвар Аалто істотно вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні просторів зараз свідомо використовують аромати, щоб створити визначальні просторові враження. Це стратегія, яка спирається на усвідомлення того, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, але, в першу чергу, ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних подразників визначає просторовий досвід.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі також використовуються різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, кольорове оформлення, природні матеріали, світло і тінь, для створення естетично привабливих середовищ.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна створити ексклюзивну житлову нерухомість за принципами нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі знаходиться в портфелі AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі, щоб створити естетично привабливі та комфортні середовища, які викликають позитивні емоційні реакції і можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА В САМОМУ СОБІ
Останнє, але не менш важливе, показує цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції, що взаємодія емоцій та простору знаходиться в ритмі часу. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласа, який цю уніфікацію підсумовує такими словами:
"Щоразу, коли я потрапляю в простір, простір відразу входить у мене. Архітектура - це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, а швидше знаходжу архітектуру в собі."