Нове
ПРОСТОРИ, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
ГІПОКАМПУС
Нейроархітектура — це міждисциплінарна досліджувальна область, яка займається взаємодією між побудованим середовищем і людським мозком. Вона поєднує знання з неврології, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі залежать від ділянки гіпокампу в мозку. Сьогодні в нас є сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких ми можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які викликає мозок користувача, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці впливи можна виміряти шляхом аналізу наступних параметрів:
Мозкові стимули (в мозкових областях, які активні під час перебування користувача в навколишньому середовищі);
- 1. Мозкові стимули (в мозкових ділянках, які активні під час перебування користувача в середовищі);
- 2. реакції, викликані мозком у цьому середовищі;
- 3. Життєво важливі параметри, які змінюються в навколишньому середовищі (наприклад, частота серцебиття).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАГА'І
Ідея про те, що побудоване середовище має вплив на благополуччя та поведінку людей, не є новою. Уже в античності будівельники інтуїтивно прагнули створювати простори, які мали викликати певні емоції та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості для індукції, наприклад, благоговіння або духовного піднесення.
Тед-ток Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму бахаї.
Світло, форма, кольори, макет...
Нейроархітектура має на меті застосування цих наукових знань для оптимізації дизайну приміщень і будівель. За допомогою цілеспрямованого використання кольорів, форм, світла, матеріалів і планування простору, наприклад, можна зменшити стрес, покращити концентрацію або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше проникає в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, створити ефективніші навчальні середовища та спланувати комфортні міста.
НЕЙРОАРХІТЕКТУРА У ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Майкл Мерфі говорить у своєму Ted Talk про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів зцілення.
Видатними прикладами застосування нейроархітектури в дизайні лікарень та закладів для онкологічних пацієнтів є розташовані по всій Великій Британії Центри Меггі, які були спроектовані, зокрема, Френком Гері, Хезервіком, Snøhetta або ж Захою Хадид. Остання, зокрема, також спроектувала Центр навчання та бібліотеки Віденського університету економіки та бізнесу.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, насамперед, у проектуванні навчальних закладів вже неможливо уявити без цього. Зв'язку між освітою та архітектурою приділяє увагу також Homereport 2023. і фіксує взаємодію під терміном «Edutecture». Edutecture у тренді.
Таким чином, премія RIBA-Стірлінга за найкращу новобудову Великобританії 2021 року була присуджена новому Town House Королівського університету Кінгстона, комплекс будівель, будівництво якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була вручена навчальному закладу – новій бібліотеці Магдаленського коледжу.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулгаасом та Джошуа Принс-Рамусом (Центральна бібліотека Сіетла), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції для створення надихаючого середовища для навчання та досліджень.
Освіта сьогодні в знаннєвому суспільстві має інший педагогічний підхід, ніж в епоху індустріалізації. На противагу цьому, вигляд навчальних закладів, які завжди відображали педагогічні, культурні та соціальні цінності своєї епохи, змінюється лише повільно. Проте, захоплюючі концепції та пілотні проекти вже зараз показують, як навчальні простори можуть бути переосмислені. «Прогрес у нейроархітектурі, такий як вплив повітря, світла та шуму на людське благополуччя, революціонізує спосіб реалізації освіти та побудови освітніх просторів», - зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукопоглинання для шкіл та дитячих садків, щоб створити тихе навчальне середовище. Акустичні проблеми викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою підвісних акустичних панелей. Це покращує не лише аудіальну якість, але, що цікаво, також смак шкільної їжі.
ДОКУПАЧУВАННЯ І ПРОСТОРОВЕ СПРИЙНЯТТЯ
Також тісний зв’язок між запахом і сприйняттям простору стимулюється новими відкриттями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Юхані Палласмаа, пропагують синестетичне розуміння архітектури, в якому запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зорове сприйняття. Алвар Аалто суттєво вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні простору тепер свідомо використовуються аромати для створення запам’ятовуючих вражень. Це стратегія, яка ґрунтується на усвідомленні того, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, але в першу чергу ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних подразників визначає сприйняття простору.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі також важливу роль відіграють різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, колір, натуральні матеріали, світло і тінь, щоб створити естетично привабливе середовище.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна оформити ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури, є Вілла Лас Нубес на півдні Іспанії, яка наразі перебуває в портфелі AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і комфортних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на благополуччя людей.
АРХІТЕКТУРА В СЕБЕ
Останнє, але не менш важливе, цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також показує, що взаємодія емоцій та простору знаходиться в ритмі часу. У книзі "Емоційна сила простору" цитують фінського архітектора Палласа, який підсумовує це злиття наступним чином:
"Кожного разу, коли я входжу в простір, відразу ж простір входить в мене. Архітектура — це обмін. Я не дивлюся на архітектуру, а скоріше знаходжу архітектуру в собі."