Нове
Приміщення, які нас надихають - нейроархітектура
ГІППОКАМПУС
Нейроархітектура є багатодисциплінарною дослідницькою галуззю, яка займається взаємодією між побудованим середовищем та людським мозком. Вона поєднує знання з неврології, психології, архітектури та інших суміжних дисциплін, щоб зрозуміти, як проектування приміщень і будівель впливає на наші пізнавальні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі визначаються зоною гіпокампу в мозку. Сьогодні ми маємо вдосконалені наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) та електроенцефалографія (ЕЕГ), за допомогою яких можемо вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які викликає мозок користувача, коли він знаходиться в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій і поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як в короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Крім інших параметрів, ці наслідки можуть бути виміряні шляхом аналізу наступних параметрів:
Стимули мозку (в областях мозку, які активні під час часу, коли користувач перебуває в оточенні);
- 1. Стимули в мозку (в областях мозку, які активні під час того, коли користувач перебуває в середовищі);
- 2. реакції, які викликані мозком у цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в оточенні (наприклад, частота серцебиттів).
СІАМАК ХАРІРІ ТА ХРАМ БАХАЇ
Ідея, що побудоване середовище має вплив на добробут і поведінку людей, не є новою. Ще в античності будівельники інтуїтивно прагнули створити простори, які повинні були викликати певні настрої та реакції. Наприклад, в храмах використовувалися певні архітектурні особливості, щоб, наприклад, викликати благоговіння або духовне піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму бахаїв.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, РОЗТАШУВАННЯ...
Нейроархітектура має на меті застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень і будівель. Завдяки цілеспрямованому використанню кольорів, форм, світла, матеріалів та планування простору можна, наприклад, зменшити стрес, сприяти концентрації або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше проникає в такі сфери, як охорона здоров'я, освіта та містобудування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, навчальні середовища ефективнішими та спланувати комфортні міста.
НЕУРОАРХІТЕКТУРА У ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Майкл Мерфі говорить у своєму Тед Току про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів лікування.
Видатні приклади застосування нейроархітектури у дизайні лікарень та установ для онкопацієнтів - це розташовані по всій Великобританії Центри Магі, які були спроектовані, зокрема, Франком Гері, Хізервіком, Snøhetta або ж Захою Хадид. Остання також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУ Відень.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, насамперед у проектуванні освітніх закладів, вже не може бути проігнорована. Зв'язку між освітою та архітектурою також присвячено Homereport 2023. і він фіксує взаємодію під терміном "Edutecture". Edutecture у тренді.
Отже, премія RIBA-Stirling за найкращу нову будову Великобританії 2021 року була присуджена новому Town House Університету Кінгстона, будівельному комплексу, спорудження якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була вручена навчальному закладу – новій бібліотеці Крістіанського коледжу.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулхаасом і Джошуа Принс-Раками, (Сіетлська центральна бібліотека), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції для створення надихаючого середовища для навчання та досліджень.
Освіта в сучасному суспільстві знань використовує інший педагогічний підхід, ніж в часи індустріалізації. На відміну від цього, зовнішній вигляд навчальних закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх будівництва, змінюється дуже повільно. Проте захоплюючі концепції та пілотні проекти вже зараз показують, як новаторськи можна переосмислити навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та шуму на людське благополуччя, революціонізують спосіб реалізації освіти та облаштування навчальних приміщень», – підкреслює Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Компанія Ecophon розробляє, наприклад, нові методи звукопоглинання для шкіл і дитячих садків, щоб створити тихе навчальне середовище. Акустичні проблеми викликані звукопроникними поверхнями, проте їх можна зменшити за допомогою підвісних акустичних панелей. Це покращує не лише аудіо якість, але й, цікаво, смак шкільної їжі.
Запах та просторове сприйняття
Також тісний зв'язок між нюхом і просторовим досвідом стимулюється новими досягненнями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор та Югані Палласмаа, пропагують синестетичне визначення архітектури, де запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Алвар Аалто істотно вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. У плануванні простору тепер свідомо використовуються аромати для створення яскравих просторових вражень. Це стратегія, що спирається на усвідомлення, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, а перш за все ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних та ольфакторних стимулів визначає просторовий досвід.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі також використовуються різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, колірне оформлення, натуральні матеріали, світло та тінь, щоб створити естетично привабливі середовища.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна спроектувати ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі входить до портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і приємних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА В СЕБЕ
Останнє, але не менш важливе, цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції також показує, що взаємодія емоцій і простору відповідає пульсу часу. У книзі “Емоційна сила простору” цитують фінського архітектора Палласа, який підсумовує це злиття наступними словами:
"Щоразу, коли я входжу у простір, цей простір одразу входить у мене. Архітектура — це обмін. Я не дивлюсь на архітектуру, скоріше я знаходжу архітектуру в собі."