Нове
ПРОСТОРИ, ЯКІ НАС РУХАЮТЬ - НЕЙРОАРХІТЕКТУРА
Гіппокамп
Нейроархітектура є мультидисциплінарною польовою досліджень, яка займається взаємодією між побудованим середовищем і людським мозком. Вона поєднує висновки з нейробіології, психології, архітектури та інших споріднених дисциплін, щоб зрозуміти, як дизайн просторів і будівель впливає на наші когнітивні, емоційні та фізіологічні реакції. Наші реакції на будівлі впливаються областю гіпокампу в мозку. Сьогодні у нас є сучасні наукові інструменти, такі як функціональна магнітно-резонансна томографія (фМРТ) і електроенцефалографія (ЕЕГ), які дозволяють нам вимірювати активність мозку та фізіологічні реакції людей у різних середовищах.
Спрощено кажучи, нейроархітектура стосується різних реакцій, які викликає мозок користувача, коли він перебуває в певному середовищі. Ці нейронні реакції можуть змінювати настрій та поведінку користувачів у будь-якому приміщенні як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.
Окрім інших параметрів, ці впливи можна виміряти шляхом аналізу наступних параметрів:
Стимули мозку (в областях мозку, які активні під час перебування користувача в оточенні);
- 1. Мозкові стимули (в мозкових регіонах, які активні під час часу, коли користувач перебуває в середовищі);
- 2. реакції, викликані мозком в цьому середовищі;
- 3. Життєві параметри, які змінюються в оточенні (наприклад, частота серцевих скорочень).
СІАМОК ХАРІРІ І БАҺА́Ї ХРАМ
Ідея, що збудоване середовище має вплив на добробут та поведінку людей, не є новою. Ще в античності архітектори інтуїтивно намагалися створювати простори, які мали викликати певні емоції та реакції. Наприклад, у храмах використовувалися певні архітектурні особливості для того, щоб індукувати, наприклад, благоговіння чи духовне піднесення.
Тед-лекція Сіамака Харірі торкається цього аспекту на прикладі храму Бахаї.
СВІТЛО, ФОРМА, КОЛЬОРИ, РОЗСТАВЛЕННЯ...
Нейроархітектура має на меті застосувати ці наукові знання для оптимізації дизайну приміщень і будівель. Завдяки цілеспрямованому використанню кольорів, форм, світла, матеріалів та планування простору можна, наприклад, зменшити стрес, сприяти концентрації або створити приємну атмосферу.
Розуміння нейроархітектури все більше впроваджується в таких сферах, як охорона здоров'я, освіта та міське планування. Це може допомогти зробити лікарні більш дружніми до пацієнтів, навчальні середовища ефективнішими та спланувати комфортні для життя міста.
НЕЙРОАРХІТЕКТУРА В ОХОРОНІ ЗДОРОВ'Я
Майкл Мерфі говорить у своєму виступі Ted про внесок, який архітектура може зробити для підтримки процесів лікування.
Видатні приклади застосування нейроархітектури у дизайні лікарень та установ для онкологічних пацієнтів — це розгалужені по всій Великій Британії Центри Меггі, які були спроектовані зокрема Френком Гері, Хезервіком, Snøhetta або Захою Хадід. Остання також спроектувала Центр навчання та бібліотеки ВУЗу Відня.
... У ОСВІТІ
Нейроархітектура, насамперед, у проектуванні навчальних закладів стає невід'ємною частиною. Зв'язку між освітою та архітектурою також присвячено Homereport 2023. і він формулює взаємодію під терміном «Edutecture». Edutecture тримається на піку популярності.
Так, премія RIBA-Stirling за найкращу новобудову Великобританії 2021 року була вручена новому Town House Університету Кінгстона, комплекс будівель, спорудження якого коштувало 50 мільйонів фунтів. Також у 2022 році премія була вручена навчальному закладу – новій бібліотеці Коледжу Магдалени.
Також бібліотека, спроектована Ремом Кулхаасом та Джошуа Прінс-Рамусом (Центральна бібліотека Сіетла), є вражаючим прикладом того, як архітектура використовує природне світло, гнучке планування простору та інноваційні концепції простору для створення надихаючого середовища для навчання та досліджень.
Освіта сьогодні в суспільстві знань має інший педагогічний підхід, ніж в епоху індустріалізації. Натомість, вигляд навчальних закладів, які завжди відображають педагогічні, культурні та соціальні цінності на момент їх будівництва, змінюється лише повільно. Проте вже зараз захопливі концепції та пілотні проекти демонструють, як можна переосмислити навчальні простори. «Досягнення нейроархітектури, такі як вплив повітря, світла та шуму на самопочуття людини, революціонізують спосіб реалізації освіти та побудови освітніх просторів», — зазначає Оона Хоркс Стратерн у Homereport 2023.
Фірма Ecophon розробляє, наприклад, нові методи пригнічення шуму для шкіл і дитячих садків, щоб створити спокійне навчальне середовище. Акустичні виклики викликані звукоотражаючими поверхнями, але їх можна зменшити за допомогою плаваючих акустичних панелей. Це покращує не лише аудіо якість, але, що цікаво, також смак шкільної їжі.
Запах і просторове сприйняття
Також тісний зв'язок між запахом і просторовим сприйняттям стимулюється новими знаннями нейроархітектури. Архітектори, такі як Стівен Холл, Петер Цумтор і Югані Палласмаа, пропагують синестетичне поняття архітектури, де запахи відіграють таку ж важливу роль, як і зір. Алвар Аалто суттєво вплинув на цю ідею. Для нього архітектура складається зі світла, звуків і запахів. Його будівлі пахнуть ароматами фінських лісів. В плануванні простору тепер навмисно використовуються запахи, щоб створювати визначальні просторові враження. Це стратегія, яка базується на усвідомленні того, що ідентичність місця сприймається не лише візуально, а в першу чергу ольфакторно, і що саме ця взаємодія візуальних і ольфакторних стимулів визначає просторовий досвід.*
НЕЙРОЕСТЕТИКА - НАД ХМАРАМИ
В архітектурі також намагаються враховувати різні нейроестетичні принципи, такі як симетрія, пропорції, колір, натуральні матеріали, світло і тінь, щоб створити естетично привабливе середовище.
Видатним і нагородженим прикладом того, як можна оформити ексклюзивну житлову нерухомість відповідно до принципів нейроархітектури, є Villa las Nubes на півдні Іспанії, яка наразі знаходиться в портфоліо AKKADIA.
Вона є ідеальним прикладом того, як нейроестетичні принципи можуть бути застосовані в архітектурі для створення естетично привабливих і приємних середовищ, які викликають позитивні емоційні реакції та можуть впливати на добробут людей.
АРХІТЕКТУРА У СЕБЕ
Останнє, але не менш важливе, також цьогорічна Архітектурна бієнале 2023 у Венеції демонструє, що взаємодія емоцій та простору знаходиться в ритмі часу. У книзі “Емоційна сила простору” наводиться цитата фінського архітектора Паллаасмаа, який фіналізує це злиття наступним чином:
"Щоразу, коли я входжу в простір, цей простір миттєво входить у мене. Архітектура – це обмін. Я не дивлюся на архітектуру, а швидше знаходжу архітектуру в собі."